-
1 over
1. n1) лишок; надлишок, зайвина2) доплата3) військ. переліт (снаряда)4) рад. перехід на прийом2. adj1) верхній2) вищий, вищестоящий3) зайвий4) надмірний3. advуказує на:1) рух через щось2) широкий характер дій3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору4) наближення до певного місця, до якоїсь особи5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі6) лишок, зайвинуthey were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше
7) завершеність дії8) закінчення, припинення дії9) знову, ще разover and over (again) — багато разів, знову й знову
4. prep1) над, вище2) над, через3) понад, більше4) протягом5) щодо, про6) по, черезover smb.'s signature — за чиїмсь підписом
* * *I n1) надлишок2) приплата3) вiйcьк. переліт ( снаряда)4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)5) paд. перехід на прийомII a1) верхній; зовнішній2) вищестоящий3) зайвий, надлишковий; надмірнийIII adv1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-
please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-
to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні
2) повторення знову, ще раз3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-to check over — перевірити; закінчення чого-небудь
4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованістьto lay over — відкладати; відтерміновувати
5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто10) у сполученняхover against — навпроти; проти, у порівнянні
over with — зроблений, закінчений
IV prepover and above — до того ж, крім того; занадто, надто
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-6) указує на подолання труднощів, перешкод7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється -
2 about
1. adv1) навкруги, довкола, навколо, кругом, скрізь; в різних місцяхto look about — оглянутися, обдивитися навкруги
2) неподалік, поблизу, недалеко3) приблизно, близько, майжеyou are about right — ви, мабуть, маєте рацію
4) у зворотному напряміto face about — обернутися, повернутися (назад)
about turn! — військ. кругом!
about face! — амер., військ. кругом!
5) заст. в окружностіabout and about — амер. дуже схоже, однаково
to be about — а) збиратися (щось робити); бути зайнятим чимсь
they were about to go home — вони збиралися йти додому; б) бути присутнім
Mr. Green is not about — пан Грін вийшов
2. prep1) про2) навколо, поблизу3) по4) близько (про час)5) через, за, з приводу, у зв'язку з6) при, з3. v мор.змінювати курс; повертати* * *I a; predicякий рухається, що перебуває в русі; який встав з ліжка; піднятися після хвороби; існуючий, який перебуває в обігу; мop. який змінює курс; що лягає на інший галсII adv1) знаходження у різних місцях усюди, скрізь, у різних місцяхthere is a rumour about — ходить чутка; поблизу неподалік, поблизу, поруч
2) рух у різних напрямках по якій-небудь обмеженій території (по кімнаті, місту, країні) назад, вперед, туди е сюди; передається дієслівними префіксамиto stroll about — прогулюватися; у протилежному напрямку назад; навкруги
about face turn — aмep.; вiйcьк. кругом!
about ship — мop. поворот! ( команда); по колу, по окружності навколо, по колу; накруги
3) приблизність біля, приблизно, майже; без малогоjust about enough — розм. приблизно стільки е потрібно
III prepturn and turn about — по черзі, один за іншим
1) навколо, навкруги; неподалік, поблизу, біля2) туди е сюди, по3) про, відносно, щодоwhat /how/ about... — є як щодо.., є
4) при, з; в -
3 ідейний
1) (про людину, борця) true to the idea (of), high-principled, high-minded; ( про літературу) elevated, lofty; ( про мистецтво) high2) ( ідеологічний) ideological -
4 mod
nмод, стиляга, «модерновий» хлопець* * *I n( часто Mod) модник, модниця; сучасний парубок, сучасна дівиця; pl молодьII a( скор від modern) ( часто Mod)1) модерновий, стильний; модерністський; авангардистський (про літературу, музику)2) вільний ( про поведінку)3) сучасний -
5 underground
I1. n1) підґрунтя, нижні шари ґрунту2) (the underground) метрополітен3) підпілля, підпільна організація2. adj1) підземнийunderground mining — гірн. підземний видобуток
underground protection — військ. система підземних сховищ
2) таємний, підпільний; нелегальнийIIadv1) під землею2) таємно, секретно, підпільно* * *I a1) підземнийunderground protection — воєн. система підземних сховищ
underground mining — гipн. підземна добича
underground surveying — гipн. маркшейдерська зйомка
2) таємний, підпільний, нелегальний3) направлений проти традиційних цінностей, поглядів, проти моралі буржуазного суспільства (про рух, мистецтво); признечений для вузького кола ( про літературу); виданий невеликим тиражем; експериментальний; авангардистський, модерністський; характерний для авангардистської богемиthe underground life-style — образ життя, що порушує всі традиції
II = underground III nunderground church — церква, що не належить ні до одного з визнаних віросповідань ( невелика секта)
1) підгрунтя, нижні прошарки грунту2) ( the underground) метрополітен; підземка3) підпільна організація; підпілля4) андерграунд, авангардистська богема; коло особ, що заперечують традиційні цінності; люди, чия діяльність йде врозріз з загальноприйнятими нормами поведінки, естетичними критеріями (особ. прихильники модернистського мистецтва)IV = ; adv1) під землею2) таємно, секретно, підпільноto go underground — піти в підпілля, сховатися
-
6 mod
I n( часто Mod) модник, модниця; сучасний парубок, сучасна дівиця; pl молодьII a( скор від modern) ( часто Mod)1) модерновий, стильний; модерністський; авангардистський (про літературу, музику)2) вільний ( про поведінку)3) сучасний -
7 underground
I a1) підземнийunderground protection — воєн. система підземних сховищ
underground mining — гipн. підземна добича
underground surveying — гipн. маркшейдерська зйомка
2) таємний, підпільний, нелегальний3) направлений проти традиційних цінностей, поглядів, проти моралі буржуазного суспільства (про рух, мистецтво); признечений для вузького кола ( про літературу); виданий невеликим тиражем; експериментальний; авангардистський, модерністський; характерний для авангардистської богемиthe underground life-style — образ життя, що порушує всі традиції
II = underground III nunderground church — церква, що не належить ні до одного з визнаних віросповідань ( невелика секта)
1) підгрунтя, нижні прошарки грунту2) ( the underground) метрополітен; підземка3) підпільна організація; підпілля4) андерграунд, авангардистська богема; коло особ, що заперечують традиційні цінності; люди, чия діяльність йде врозріз з загальноприйнятими нормами поведінки, естетичними критеріями (особ. прихильники модернистського мистецтва)IV = ; adv1) під землею2) таємно, секретно, підпільноto go underground — піти в підпілля, сховатися
-
8 patristic
adj церк.що належить отцям церкви* * *a1) приналежний "батькам церкви"2) цepк. святоотецький ( про літературу) -
9 postclassic
= postclassical; aякий відноситься до періоду після класицизму (про літературу, мистецтво) -
10 slush
1. n1) шуга2) талий сніг3) сльота, рідка грязь4) відходи (залишки) жиру5) сальний наліт (на котлах камбуза)6) тех. консистентне мастило; антикорозійне змащування7) рушничне мастило8) тех. захисне покриття9) розм. сентиментальна балаканина; сентиментальні дурниці (нісенітниці)10) амер., розм. хабарництво, корупція11) амер., розм. фальшиві гроші12) амер., розм. макулатура; бездарна література13) глухий плескіт, хлюпанняslush fund — мор. економічні суми; амер., розм. фонд для підкупу впливових осіб і проведення різних кампаній
2. v1) обливати гряззю (водою)2) змащувати3) тех. покривати антикорозійним мастилом4) розм. полоскати5) бризкати водою6) тьопати по грязюці7) текти з глухим плескотом8) їсти жадібно, плямкаючи9) буд. розшивати шви (мурування); цементувати10) військ. чистити канал ствола* * *I n1) шуга2) талий сніг3) рідка грязь, сльота; глухий плескіт, хлюпання4) жирові покидьки; масний наліт ( на кухонних казанах)5) тex. консистентне мастило; антикорозійне мастило; рушничне мастило6) сентиментальна балаканина; сентиментальна дурниця ( про літературу)7) = slush fundII v1) обливати (брудом, водою)2) тex. покривати антикорозійним мастилом3) ( over) бризкати водою ( на кого-небудь)6) їсти жадібно, з плямканням7) бyд. розшивати шви ( кладки); заповнювати шви8) вiйcьк. чистити канал ствола -
11 patristic
-
12 postclassic
= postclassical; aякий відноситься до періоду після класицизму (про літературу, мистецтво) -
13 slush
I n1) шуга2) талий сніг3) рідка грязь, сльота; глухий плескіт, хлюпання4) жирові покидьки; масний наліт ( на кухонних казанах)5) тex. консистентне мастило; антикорозійне мастило; рушничне мастило6) сентиментальна балаканина; сентиментальна дурниця ( про літературу)7) = slush fundII v1) обливати (брудом, водою)2) тex. покривати антикорозійним мастилом3) ( over) бризкати водою ( на кого-небудь)6) їсти жадібно, з плямканням7) бyд. розшивати шви ( кладки); заповнювати шви8) вiйcьк. чистити канал ствола -
14 steep
1. n1) занурення (в рідину); просочування; замочування2) рідина для замочування3) ванна для просочування; копанка (для мочіння конопель)4) круча; обрив; прірва5) поет. небо2. adj1) крутий, стрімкий2) розм. надмірний, перебільшений3) роздутий, дуже високий (про ціну)4) неймовірний, неправдоподібний3. v1) занурювати (в рідину)2) замочувати, вимочувати3) заливати; перен. топити (у вині тощо)4) настоювати, робити настойку5) огортати (про дим тощо)6) занурюватися, зникати з головою; загрузнути7) просочувати, насичувати8) вилуговувати, золити* * *I [stiːp] nкруча, крутість; обрив, прірва; пoeт. небоII [stiːp] a1) крутий2) надмірний, перебільшений; роздутий, дуже високий ( про ціну)3) неймовірний, неправдоподібний ( про розповідь)III [stiːp] n2) cпeц. замочувальна рідина; ванна для просочування; замочувальний чан, мочилоIV [stiːp] v1) занурювати ( у рідину); вимочувати, замочувати; топити, заливати2) настоювати, робити настій3) огортати (про туман, дим)4) часто refl поринати, іти з головою; загрузнути, погрузнути5) (in) просочувати6) cпeц. бучити, вилуговувати -
15 Лютер, Мартин
Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.[br]Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994). -
16 Донцов, Дмитро Іванович
Донцов, Дмитро Іванович (1883, поблизу Мелітополя - 1973) - укр. філософ, літератор, політик та історіограф, фундатор інтегрального націоналізму Ф. ах правника здобув у Петербурзькому ун-ті (1907). Студентом розпочав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії. Після арешту (1908) емігрував до Австро-Угорщини, де студіював право у Віденському ун-ті. У 1913 р. пориває з соціалістичними ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі студентів від УСДРП і засуджуючи все ще впливові в Галичині московофільські ідеї; закликав до відокремлення від Росії. Од 1914 р. жив у Відні та Берліні, од 1916 р. - у Швейцарії; активно включився в роботу Союзу визволення України, який невдовзі очолив. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, створив (разом з Міхновським) Партію хліборобів-демократів. Од 1919 р. - знову в Швейцарії, на чолі Українського Пресового Бюро. Од кінця 1939 р. знову емігрує (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), од 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, де певний час (1948 - 1953) викладав укр. літературу в ун-ті. Суперечливість світоглядної еволюції (від соціал-демократизму до категоричного заперечення соціалістичної ідеї, від атеїзму до агресивної церковності), крайній політичний радикалізм, акцентована безкомпромісність позиції і пристрасність стилю роблять постать Д. контроверсійною та неоднозначною, "рівночасно звеличуваною і засуджуваною" (Янів). Політична позиція Д., що давала підстави кваліфікувати його як "апостола укр. сепаратизму", од 1913 р. залишалася незмінною О. бґрунтовуючи інтегральний націоналізм, Д. звертається до популярних у Європі поч. XX ст. ідей волюнтаризму (Шопенгауера, Гартмана, Ніцше, Сореля та ін.). Речник "агресивного націоналізму" обґрунтовував примат волі до влади ("функція влади - найвища функція нації") та пріоритет ідеї власновладності. Займаючи беззастережно ірраціоналістичні позиції, говорячи про принципові обмеження просвітницького варіанта інтелектуалізму, Д. приймав "інтелект, міцно сполучений з народним інстинктом і сумлінняям", вбачав у їх синтезі узгодженість Логосу й Еросу. Така узгодженість є для Д. запорукою плідності зусиль нації. Гармонійне сполучення національної ідеї та національного Еросу забезпечить подолання "роздвоєння душі" та ослаблення волі, на які передусім, на думку Д., хибує укр. спільнота. До опонентного кола Д. належали насамперед "драгоманівщина", яку він визначав як "раціоналізм у культурі, федералізм у державі і демократизм у громаді" і котрій протиставляв "органічність і віру в культурі, власновладність у державі, провідництво, ієрархію в громаді"; а також соціалізм Маркса - Леніна, "пересякнутий отрутою московофільства", противагою якого в Д. є ідея політичної нації. Ідеалом і метою останньої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з Росією, під оглядом соціальним - негація соціалізму. В інтуїтивістськи-волюнтаристському світосприйнятті місце епістемологічної істини посідає аксіологічна правда, котрій належить бути тільки "своєю". Не приймаючи універсалізм у драгоманівській і будь-якій іншій версії, Д. усе ж постулював синтез націоналізму та універсалізму (зрозуміло, на основі першого), як і синтез інстинкту й розуму, традицій і нового, народу й еліти ("провідної меншості") тощо. Ієрархічне бачення суспільства і окремої спільноти аж до засад авторитаризму та елітаризму, націонал-радикалізм у політиці, волюнтаризм у філософії політики, культурософії та етиці й пов'язаний з ними ідеал надлюдини - визначальні моменти світогляду Д.[br]Осн. тв.: "Історія розвитку української державної ідеї" (1917); "Енгельс, Маркс і Лассаль про неісторичні нації" (1918); "Українська державна думка і Європа" (1919); "Підстави нашої політики" (1921); "Націоналізм" (1966); "Наша доба і література" (1937); "Дух нашої давнини" (1944); "Правда прадідів великих" (1952); "Туга за героїчним" (1953); "Від містики до політики" (1957); "Дві літератури нашої доби" (1958); "Незримі скрижалі Кобзаря" (1961); "Росія чи Європа" (1955).Філософський енциклопедичний словник > Донцов, Дмитро Іванович
-
17 clandestine
adjтаємний, нелегальний; підпільнийclandestine meeting — таємна (нелегальна) зустріч
* * *[klʒn'destin]aтаємний, прихований; нелегальний, підпільний (про організацію, літературу) -
18 clandestine
[klʒn'destin]aтаємний, прихований; нелегальний, підпільний (про організацію, літературу) -
19 clandestine
adj таємний, прихований; нелегальний, підпільний (про організацію, літературу тощо)- clandestine meeting підпільні/ нелегальні збори- clandestine operations секретні операції -
20 Русин, Павло
Русин, Павло (Павло Русин із Кросна) (бл. 1470, Кросно - 1517) - укр.-польськ. гуманіст, поет. Вчився у Краківському (від 1491 р., Польща) та Грейфсвальдському (Німеччина) ун-тах, де одержав (1499) ступінь бакалавра вільних мистецтв. Від 1506 р. викладав у Краківському, а згодом - Віденському ун-тах античну літературу. Деякий час займався педагогічною діяльністю в Угорщині. Писав вірші латинською мовою, збірку яких видав 1509 р. у Відні. Його вихованцями були відомі поети свого часу Ян Вислоцький, Ян Дантишек, Ян Паноній. Р. - один із зачинателів гуманістичної культури в Україні. У його творах проводиться ренесансно-гуманістична в своїй основі думка про спроможність людини власними силами за допомогою доброчесності, або доблесті, піднятися до рівня богоподібності, досягти земного безсмертя. Р. стояв на позиціях природного права, захищав вроджені для кожного індивіда особисті свободи. Розвивав у своїй поетичній творчості неоплатонівську ідею спорідненості поета й пророка. В царині державотворення ідеальною формою правління вважав обмежену законом освічену монархію.[br]Осн. тв.: "Pauli Crosnensis Rutheni Carmina" (1962); "Українська поезія XVI ст." (1967).
См. также в других словарях:
щудли — диби [XVI] Підпираючися тими великими іменами, мов щудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (так я думаю нині про ті бесіди), установляли і валили «вічні, незмінні естетичні правила», а котрий гарячіший, то спішив і на примірах… … Толковый украинский словарь
навчальний — (пов язаний із навчанням у школі, вишах, на курсах тощо); академічний (про час, навантаження); підручний (про літературу) … Словник синонімів української мови
занепадати — а/ю, а/єш, недок., занепа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; прот. підноситися, розквітати. || Доходити до стану ідейного зубожіння,… … Український тлумачний словник
поетика — и, ж. Розділ науки про літературу, в якому вивчаються структура і творчі прийоми поетичних творів, їхня форма й принципи аналізу. || Система поетичних форм і принципів, основних стилістичних особливостей, властивих творчості того чи іншого… … Український тлумачний словник
фейлетон — у, ч. 1) заст. Розділ газети, в якому друкувалися статті на побутові теми, про мистецтво, літературу тощо. 2) заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 3) Невеликий літературно публіцистичний твір, у якому висміюються та… … Український тлумачний словник
Симоненко, Василий Андреевич — Василий Андреевич Симоненко Василь Андрійович Симоненко … Википедия
непристойний — 1) (про поведінку, жест, вислови, зображення тощо який усупереч вимогам пристойности, моралі неприховано виражає / грубо підкреслює те, що пов язане зі цариною інтимних, статевих стосунків, деяких фізіологічних функцій організму), цинічний;… … Словник синонімів української мови
сонъ — Сон сонъ (1) 1. Сновидение; то, что снится. Се ангелъ господьнь въ сьнѣ явися ему глаголя: Иосифе, сыну Давидовъ, не убоися прияти Мария жены твоея. Остр. ев., 247 об. (1056 1057 гг.). Приступивъши жена имущия руку суху, съповѣдаше сънъ Лазареви… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Звенящие кедры России (движение) — У этого термина существуют и другие значения, см. Звенящие кедры России. Логотип продукции и движения «Звенящие кедры России» общественное движение, действующее в России и ряде других стран. К сторонникам движения относятся лица,… … Википедия
Чръниговъ — Чернигов Черниговъ, Чръниговъ город на правом берегу Десны, левого притока Днепра, столица Черниговского княжества (3): Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола. 13 14. Тои же звонъ слыша давныи великыи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Рошко, Михаил Михайлович — … Википедия